Уроки минулого
Сто років тому визвольні змагання України програли не через брак хоробрості. Вони програли через нескінченні внутрішні конфлікти, боротьбу амбіцій між отаманами, урядами та партіями, а також рішення, ухвалені заради політичної вигоди моменту, а не заради перемоги.
Поки одні витрачали сили на боротьбу з іншими українцями, Росія просто чекала і користувалася кожним таким провалом.
Сучасні паралелі
Тепер спостерігається та сама модель, тільки в нових координатах. Україна знову вигадує собі внутрішніх ворогів замість зовнішнього. Знову ухвалюються рішення, зручні для когось усередині системи, а не ті, що потрібні для перемоги.
Росія цього разу теж майже нічого не робить для того, щоб отримати перевагу. Вона просто чекає, поки українці знову зроблять це самі. Керівники повторюють дії попередників останніх 300 років. Ніхто не може їх спинити. Ціна страшна. Зима поруч і буде найжахливішою для України за останні роки.
Окремий «привіт» парламенту. Кнопкодави, які ведуть країну на знищення.
