Призначення Михайла Федорова міністром оборони на початку року стало спробою Офісу Президента пом’якшити наслідки розкриття масштабної корупційної схеми за участю найближчих соратників глави держави. Федоров своєю репутацією фактично рятував імідж президента від скандалу, відомого як Міндіч-гейт.
Причини та наслідки рішення
За кілька місяців криза вщухла, і потреба в послугах Федорова зникла. Під час війни ключове Міністерство оборони використовується як інструмент для піару Офісу Президента. Звільнення вже четвертого міністра оборони без будь-яких пояснень причин, як раніше головнокомандувача Валерія Залужного, свідчить або про глибоку стратегію, або про банальний непрофесіоналізм.
Україна перебуває в глибокій управлінській кризі. Міністри призначаються та звільняються легко й без пояснень, на відміну від Андрія Єрмака, чиє звільнення вимагало обшуків НАБУ. Усе залежить від настроїв у кабінетах на Банковій, а не від державної стратегії. Така безвідповідальність призводить до відірваності від реалій і несе ризики для країни під час війни.
Влада діє так, ніби на календарі досі весна 2019 року. Проте з лютого 2022-го країна зовсім інша. Без поваги до власної держави, законів і людей неможливо домогтися поваги від інших.
