Росія продовжує будівництво нових ліній електропередачі, щоб з’єднати Запорізьку атомну електростанцію з окупованими територіями. Про це свідчить аналіз на основі супутникових знімків за останні пів року. Будівництво ЛЕП між окупованими Мелітополем і Генічеськом майже завершили у травні, проте удари українських безпілотників зірвали плани. Найтривожніше те, що Росія не відмовляється від намірів запустити станцію практично в зоні бойових дій.
Запорізька АЕС — найбільша в Європі. Вона має шість енергоблоків ВВЕР потужністю 1000 МВт кожен. Сумарно станція потужніша, ніж Рівненська і Хмельницька АЕС разом. На початку березня 2022 року Енергодар окупували, і станція опинилася під контролем Росії. З того часу вона фактично перетворилася на військову базу. За даними джерела, прямо в машинних залах 1, 2, 5 та 6 енергоблоків розмістили військову техніку, а окремі технічні приміщення поблизу колишнього Каховського водосховища замінували.
Чому важливий холодний зупин
У перший рік окупації енергоблоки поступово зупиняли. У вересні 2022 року станція перестала постачати електроенергію. Щонайменше один блок залишався у «гарячому зупині» для теплопостачання та переробки радіоактивних відходів. У квітні 2024 року всі шість реакторів перевели в холодний зупин — найбезпечніший стан. Реакція поділу не відбувається, але паливо поступово розігрівається і потребує постійного відведення тепла.
«Під час холодного зупинення, якщо тепловідведення переривається, існує додатковий запас реагування в кілька днів. Реактор також потребує менше охолоджувальної води», — пояснювали тоді в МАГАТЕ.
Після зупинки реакторів станція стала одним із найбільших споживачів електроенергії. Для роботи систем охолодження потрібна електрика. Через бойові дії станція періодично залишається без зовнішнього живлення. У 2026 році випадки від’єднання почастішали. Останній блекаут стався 14 липня. Це був десятий від початку року. Загалом від початку окупації станція 19 разів повністю втрачала зовнішнє живлення.
«Зовнішнє постачання електроенергії важливе для безпеки будь-якої атомної станції постійно. Паливо в реакторах і басейні охолодження постійно гріється. Його потрібно охолоджувати. Якщо немає живлення, паливо перегрівається і плавиться. Саме так, як було на Фукусімі», — каже експерт з атомної енергетики Олексій Пасюк.
Коли реактор не працює, не утворюється радіоактивний йод. Тому у разі гіпотетичної аварії викиду ізотопів йоду не буде. Ситуація кардинально зміниться, якщо запустять бодай один енергоблок. Гендиректор Росатома Олексій Лихачов 5 червня заявив: «У нас немає жодних сумнівів, що залишилися місяці до початку перезапуску Запорізької атомної електростанції».
«Звичайно, в ситуації, коли блок під навантаженням, температура суттєво вища, вищий тиск, тож втрата живлення призведе до більших наслідків. Тому запускати станції в умовах бойових дій — збільшувати ризик аварії з викидом радіоактивних матеріалів», — наголошує Пасюк.
Ризики сухого сховища відпрацьованого палива
Після підриву Каховської греблі виникли проблеми з водою для охолодження. Рівень води в охолоджувачі знизився більш ніж на 3,2 метра. Окупанти збудували ізолюючу греблю і використовують мобільні помпи. 23 липня через бойові дії в Енергодарі зупинилося водопостачання. Воду для критичних систем беруть із ґрунтових свердловин.
Олег Дудар, колишній керівник експлуатаційного підрозділу ЗАЕС, припускав, що Росія може спровокувати аварію, щоб зупинити наступ ЗСУ. «Якщо побачимо, що вони намагаються розігнати якийсь з реакторів, це означатиме, що вони намагаються «підпалити» активні зони. Це буде терактом. Тобто росіяни можуть використати ЗАЕС як брудну бомбу», — заявляв він.
Олексій Пасюк розрізняє теракт на станції і брудну бомбу. «Що таке брудна бомба? Це вибуховий пристрій, начинений радіоактивними матеріалами. Щоб таке створити, не обов’язково мати доступ до реактора. Поряд з ЗАЕС є сховище відпрацьованого ядерного палива», — пояснює експерт.
Запорізька АЕС — єдина, що мала власне сухе сховище відпрацьованого ядерного палива. Матеріалів там достатньо. «Сухе сховище — це бетонний майданчик зі спеціальними контейнерами. Внаслідок похибки під час бойових дій ми можемо отримати розгерметизацію цих контейнерів. Радіус забруднення залежатиме від сили вибуху», — каже Пасюк.
Більшість аварій — це набір випадковостей. «На ЗАЕС може бути сценарій, який ніхто ніколи не розраховував. Бо на роботу в зоні бойових дій жодна атомна станція не розрахована», — підсумовує експерт.
Міжнародна спільнота повинна докласти максимум зусиль, щоб не допустити запуску енергоблоків і звільнити станцію з окупації. Як заявив фахівець із ядерної енергетики Ян Ванде Путте, Росія з 2022 року використовує окупацію ЗАЕС як інструмент ядерного терору проти Європи. Постійні ризики вимагають прискорити звільнення станції всіма доступними засобами, зокрема через жорсткі санкції.
